Остання 24 години Ізабель Перон: самотність, операція «Болса» та секрети її затримання

23 березня 1976 року циркуляр від Центрального банку оголосив про запуск банкнот у розмірі 5000 та 10 000 нових песо, що еквівалентно півмільйонам та мільйонам національних песо. Напередодні біржа вже відмовилася від ейфорії попереднього тижня: невизначеність викликала загальне падіння цінних паперів і акцій. Спекулянти сховалися на чорному ринку долара, який піднявся до 450 песо. Зсічня по березень паралельний долар збільшився на 150 відсотків, а за останній рік - на 1135 відсотків. Цебула найкраща фінансова гавань: майже втри рази більше оптових цін за той же період, які виросли на 474,3 відсотка — 28,5% до лютого місяця.

Зіткнувшись з неминучим переворотом, компанії тримали товар і люди стояли в черзі або сварилися з комірниками і купцями. Устолиці муніципальний орган постачання намагався вийти на перехрестя, встановивши вуличні кіоски з продажу молока, цукру, нафти, гасу. Там вони продали десяток яєць по 40 песо -10 центів-, вдвічі менше, ніж у магазинах.

До середини березня великі виробники перестали доставляти роздрібним торговцям: муніципалітет направив інспекторів до холодильників для конфіскації заручників яєць. Тоді Асоціація виробників та маркетологів птиці та яєць поставила себе у витрати з проханням захиститися від звинувачень уряду Ізабель Перон і пояснюють, що вони не спекулювали на яйцях. Вони назвали це «Все закінчилося!» і в першому пункті було зазначено, що «наше терпіння було наповнене повторними демонстраціями недієздатності або недобросовісності чиновників, які провели економічну політику, пов'язану з виробництвом і збутом яєць, що є єдиною причиною нинішньої нестачі цього продукту». Запит закінчився вироком, який 23 березня не можна було прочитати неоднозначно: «З цього моменту виробництво та збут яєць по всій країні оголошується в бойову готовність».

Тогодня титул La Razón , вісім стовпців, був зрозумілим: «Кінець неминучий. Все сказано». Івгорі своєї першої сторінки невеликий текст: «Сім днів у грудні, тридцять один у січні, двадцять дев'ять у лютому та двадцять три дні березня складають три місяці, що минули з моменту генерал-лейтенанта Хорхе Рафаель Віделаразом доставив із фронту операцій у Тукумані з силами під його командуванням, в Святвечір, його трансцендентною промовою. Оскільки сьогодні відзначається дев'яносто днів цього драматичного звернення, що деякі, здається, не надто багато уваги в його належному вимірі та глибині, ми повинні пам'ятати, за критичних обставин сьогодення, деякі вирази генерал-лейтенанта Відели, який сказав: «The Аргентинська армія, маючи право, надане йому квотою крові, пролитої його синами, героями та мучениками, він вимагав від туги, але також твердо, негайного усвідомлення визначення позицій. Аморальність і корупція повинні бути адекватно санкціоновані. Політичні, економічні та ідеологічні спекуляції повинні перестати бути засобами, які використовують групи авантюристів, щоб досягти своїх кінців. ' Країна дивується, через три місяці після цих суворих слів, що повинен сказати генерал Відела, якщо він говорив сьогодні? Відповідальне джерело відповідає: «Зараз нічого, все сказано».

УБуенос-Айресі, в Casa Rosada та Конгресі, відбулися зустрічі, щоб знайти рішення неминучого. Тогоранку в суді в Сан-Ісідро Бланка та Ермінда Дуарте подали позов на підсумковий суд проти Марії Естели Мартінес де Перон, щоб відновити тіло своєї сестри Єви, яка лежала в Кінта де Олівос, тому що «будь-яке твердження, яке пані Мартінес могла посилатися на тіло пані Мартінес з Перона , хто не має стосунків спорідненості та/або прихильності з нею...».

Тим часом генеральний секретар CGT Касільдо Еррерас, флангований Хосе Родрігесоміз SMATA та Рамон Елорзаз гастрономіків, з'явився в Монтевідео з непрощенним вироком:

-Я стер в себе.

Повідомлення, опубліковане у всіх газетах і підписане Лігою за поведінку людини, показало малюнок солдата з фоном зоряного неба. У його назві написано «Ви не самотні...», і нижче текст пояснив, що «... ваші люди підтримують вас. Так, боротьба непроста. Але знання, на якій стороні знаходиться істина, полегшує її. Ваша війна чиста. Тому що ти не зрадив. Тому що ти не лаявся даремно. Ви навіть не продавали свою країну. Ви навіть не думали про те, щоб втекти. Тому що ти орудуєш правдою рукою, ти не самотній».

На телебаченні лідер Непереборної партії Оскар Аленде використовував простір, наданий політичним партіям, зважаючи на вибори, заплановані на кінець 1976 року. Всізнали, що опитування не відкриються. Доктор Банфілда, зневірений, сказав:

-Ми живемо кінцем циклу і початком нового, який бере на себе те, що повинно було бути, а що ми будемо. Це час, коли нам доведеться вирішити, чи будуть аргентинці переможені та домінувати, можливо, протягом багатьох років, чи чи нація буде підніматися на собі на основі своїх величезних можливостей та величезної якості своїх людей...

Мова звучала як суміш відчайдушного звернення і майже змирилася з прийняттям неминучого.

-Я хотів би, щоб Збройні сили були інтегровані у велику політику, яка захищає національні та народні цінності у боротьбі за національну та соціальну емансипацію... Мені здається, що виходу з цього немає.

Тижнем раніше, 16 березня, лідер Радикального громадянського союзу Рікардо Балбінтакож озвучив у відставку і безсилий у своєму посланні в національній мережі:

— Деякі припускають, що я прийшов, щоб дати рішення, і у мене їх немає. Але є. Цете, що одне. Союз аргентинців за спільні зусилля всіх аргентинців.

Те, що Бальбін говорив, було зрозуміло: якби були рішення, вони не були тими, які політика могла б дати в демократії.

Всесказано

«Все в порядку, хлопчики. Все нормально, і у мене немає новин про рухи військ. Уряд не веде переговори і військового ультиматуму немає», - сказав Лоренцо Мігель журналістам, які запитали його, що сталося, коли він покинув Касу Росада, незабаром після нульової години в середу, 24 березня.

ЛідерUOM та генеральний секретар 62 організацій знали, що це не так: Франциско Дехеза , міністр оборони Ізабель, щойно повідомив його після зустрічі військових командирівГектора Агості, Еміліо Массера та Хорхе Відела в штаб-квартирі Будівля Лібертадор. Переворотбув неминучий.

Дегеза був у захисті ледве 12 днів, він був одружений на Марті Лонарді, дочки генерала Едуардо Лонарді,яка привела дії з повалення Хуана Перонау вересні 1955 року. Дегеза не мала ні найменшого впливу на те, що робили б військові командири. Того вечора 23 березня він підсумував ситуацію перед тим, як Ізабель, а решта міністрів та лідерів справедливості зібралися в Ла-Росаді. Всебуло дуже просто: військові не приймали жодних переговорів.

Чиновники і керівники, після півночі, вийшли з воріт Балкарса 50. Ізабель, з іншого боку, залишилася в своєму кабінеті. Мігель датував Deolindo Bittel , і до них звернулися фотожурналісти та літописці.

«Ми будемо продовжувати говорити завтра», - сказав Біттель, знаючи, що ніхто в це не вірив.

Незадовго до години в середу, 24 березня, посол президента Рамблера, по-чорному, покинув еспланаду Балкарса і взяв Лібертадор до п'ятого президента. Всередині була жінка, яка не була Марією Естелою Мартінес де Перон, а заміною. За вказівкою військово-морського депутата, капітана Фрегата Ернесто Діаманте, президент виїжджав у вертольоті, що несе три відмітні знаки: напис Аргентинських ВПС, національну кокарду і абревіатуру H-02. ГенералГуставо Джакоса, який був військовим едиканом 20 грудня 2001 року і супроводжував Фернандо де ла Руа під час поїздки до Кінта де Олівос через 25 років, вказує на збіг обставин:

-Гелікоптер, який я отримав з De la Rúa, набагато більш сучасним, також сказав H-02.

ВдоваПерона пішла наодинці зі своїм приватним секретарем Хуліо Гонсалесом та Рафаелем Луїсі, керівником опіки. Збіги, вони знову придумують. Де ла Руа також супроводжував його приватний секретар Леонардо Аєлло. Різниця полягає в тому, що радикал прибув до Кінта де Олівос, в той час як Ізабеліта була утримана.

Депутат розповів їм, що це був захід безпеки в умовах можливого партизанського нападу. По суті, це був початок «Операції Фондової біржі». Ця складна операція була створена через те, що глава Гренадерського полку на Коняхполковник Хорхе Соса Моліна виступив проти затриманого Ізабеліта всередині Casa Rosada. Існуєподвійне пояснення поведінки Соси Моліної. Перший, інституційний, Гренадерос є військовою силою захисту Глави держави. Другий полягав у тому, що Соса Моліна була пов'язана з Хосе Умберто Соса Моліною, який був членом ГОУ разом з Пероном та його міністром оборони під час першого президентства. У той же час, незважаючи на своє походження, близьке до перонізму, Соса Моліна здобула великий престиж серед товаришів, оскільки саме він був тим, хто завдяки випадковій інформації зумів засідати десятки озброєних воєнізників, які перебували за наказом Хосе Лопеса Реги, головного годувальника Ізабеліти, всередині Кінта де Олівос. Цебуло 19 липня 1975 року, і Лопес Рега зумів покинути країну і залишив вдову Перона на його долю.

Позиція Соси Моліна призвела до того, що керівники державного перевороту спроектували складний годинник, який дозволив би заарештувати президента.

Затримання

Через десять хвилин після зняття даху Casa Rosada вертоліт приземлився в Aeroparque. Пілот використав привід Президенту:

-Унас є технічна несправність.

Ізабеліта і її двох товаришів були доставлені в кабінет начальника авіабази. Офіс перетворився в мишоловку.

«Вони перебувають під вартою», - почули Гонсалес і Луїсі з вуст офіцера в бойовій формі.

З Президентом лікування було більш сердечним. До нього звернулися генерал Хосе Вільярреал, бригадний Базиліо Ламі Дозо і контр-адмірал Педро Сантамарія. Про новинку повідомив Villarreal:

-Маам, ти під арештом.

Генерал попросив свій гаманець, Ізабеліта віддала його йому. Вільярреалвийняв зсередини невеликий револьвер і повернув його йому. ВдоваПерона була спокійна, але вона спробувала останній захист. В осторонь з генералом Вільярреалом, він сказав йому, що він помиляється.

-Тут має бути помилка. З трьома командирами вже досягнуто домовленості. Ми можемо закрити Конгрес. CGT і 62 відповідають мені повністю. Я веду перонізм, опозиція мене підтримує. Я даю вам чотири міністерства, і три командири зможуть супроводжувати мене у важкому завданні управління.

Відповідь Вільярреал звучала як ляпас:

«Вам, пані, не що інше, як керівництво корумпованих профспіністів відповідає на вас, ваш перонізм розділений і опозиція масово просить вашої відставки.

Коли вони сказали їй, що збираються відвезти її до резиденції Ель-Мессідор у Барілоче, Ізабель Мартінес відповіла, що у неї немає одягу. Військові сказали їй, що поїдуть до Олівосу, щоб шукати її, і запитали, кого вона хоче супроводжувати її до свого нового пункту призначення.

-Мой губернатор, будь ласка.

Через півгодини губернатор, жінка в 50-х роках, пояснила їм, що вона не хоче йти, «тому що у мене немає емоційних зв'язків з дамою, для мене це була просто робота». О третій годині ранку Марія Естела Мартінес, провівши майже 20 років на стороні Перона і обійнявши президентство з моменту смерті 1 липня 1974 року, була сіла на президентський літак Патагонії.

Бувздійснений військовий переворот. «Операція Фондова біржа» була найретельнішою з рейдів, розпочатих по всій країні в цей ранок. Уцивільному і уніформі військові сили залишили кожну казарму, щоб викрасти і вбивати. Також займати радіо- і телевізійні канали. Спілкування було дуже обережним з боку тих, хто реалізовував найбезжаліший злочинний план в історії Аргентини.

Прес-релізи

Ніч Буенос-Айреса була ясною, приємною: 20 градусів і небо зоряне. На вулицях нікого не було. О 3:21 на національному каналі почули мовник, могилу:

-Комюніке номер один. Населення повідомляється, що відтепер країна знаходиться під оперативним контролем Ради генеральних командувачів Збройних Сил. Всімжителям рекомендується суворо дотримуватися положень та директив, що випливають з військового, охоронного або поліцейського органу, а також проявляти крайню обережність, щоб уникнути індивідуальних або групових дій та поглядів, які можуть потребувати різкого втручання персоналу в операції. Підписано: генерал Хорхе Рафаель Відела, адмірал Еміліо Едуардо Массера та бригадний Орландо Рамон Агості.

Через кілька хвилин той же диктор сказав, що стан облоги все ще діє і що «будь-яка демонстрація буде сильно репресована». У пів на третій диктор заявив, що Військова Хунта замовила дотримання всіх комунальних послуг і транспорту.

п'ятьроків в'язниці і пізніше

Ізабеліта була доставлена в невеликий, але елегантний замок у французькому стилі, оточений садами, побудований в декількох метрах від Науель Уапі в Вілла-Ла-Ангостура, Неукен. Він був розроблений, як і готель Llao Llao, архітектором Алехандро Бустільо. Там витіснений президент жив на самоті. У нього була лише компанія Росаріто, його помічника іспанського походження та деяких собак пуделя, яка була улюбленою породою Перона у його вигнанні в Пуерта-де-Йерро. Навколоособняка, так, був сильний військовий пристрій, який залишився сім місяців, коли Ісабеліта перебувала на півдні.

Потім її перевели в офіс військово-морського флоту в місті Азуль, під лупою адмірала Массера. Після чемпіонату світу 78 вони перенесли її в історичну п'яту Сан Вісенте. Нарешті, в липні 1981 року диктатори дали йому вихід до Іспанії. Там Ісабеліта обрала Пуерта-де-Йєрро, елегантний район поруч із Карретера-де-ла-Корунья, недалеко від того, де вона жила з Пероном.

Вінвів життя спокою, незважаючи на те, що Triple A стверджував не менше 500 летальних випадків під час свого управління та за наказом свого вірного супутника та духовного наставника Хосе Лопеса Реги. Єдинийшок, який він мав, був у рамках мадридських судових процесів, у суді Бальтасар Гарсон.

Наприкінці 1990-х років аргентинський адвокат Карлос Слепой, який був засланий після років затримання, був ключовим гравцем у звинуваченнях проти геноцидів, які користувалися безкарністю за помилування та помилування законів. Слепой обґрунтував звинувачення Ісабеліта, і це означало, що колишній президент провів п'ять годин у Національному вищому суді, поки Гарсон допитував її. За кожну відповідь, кожен раз, коли вони її запитували, вона всюди дивилася і говорила:

Янічого не пам'ятаю.

У 91 рік Ізабель Мартінес де Перон продовжує жити у віллі Вальє-де-Улзама 16, в тихому мадридському містечку Вільянуева-де-ла-Каньяда. Його сусіди кажуть, що він виходить мало і нічого, але що він має ідеальну відвідуваність у недільній месі.

ПРОДОВЖУЙТЕЧИТАТИ: